Не можна вбивати людей

Tolstoy Center for Nonviolence

17 лис. 2020

В нашому житті існує злочин, який миттєво знецінює усі наші добрі справи й починання. Це – утримання армії, поліції та інших силових служб, що забезпечують нашу безпеку за рахунок загроз, ув'язнення, калічення та вбивства людей.

Разом із цим, не бажаючи потребувати і брати участь у вбивствах для збереження життів, територій і порядків, люди шукають і знаходять альтернативні засоби і способи захисту. Нижче зібрано декілька з них.

Як перестати потребувати і брати участь у вбивстві та каліцтві людей

Смиренність та доброта

Під "смиренністю" тут і надалі розуміється, очевидно, не покірність злу, а здатність відноситися до кожної людини з тихим миром, незалежно від його власних слів та дій. Смиренність зупиняє розповсюдження зла, не дозволяючи йому передаватися від однієї людини іншій. Являється навичкою, тобто може бути відпрацьованою за умови правильного підходу і належної старанністю. Однак частіше виглядає не як сформована властивість особи, а як процес становлення, зі своїми підйомами і спадами.

  1. Смиренність в християнському розумінні. Результат способу життя, в основу котрого покладено любов до Бога через Христа і турботу про ближніх. Смиренний християнин вірить у вічне життя (звідки й походять його слова і учинки) і не очікує нагород у земному житті. Теорія осягається Євангелією; практика – молитвою, аскезою і працею. Більш глибока віра, як ми дізнаємося, сприяє більшій смиренності, проте – принести добрі плоди можуть навіть перші кроки до Христа:
    • приймати Його як Вчителя
    • надіятися на Нього як на Пророка
    • вірити Йому як Сину Божому та Спасителю
  2. Смиренність у побутовому розумінні. Зустрічати людей у тихому мирі, не відповідати злом на зло, не дратуватися/не озлоблюватися, попереджати однобічну доброту (спрямовану тільки на членів родини/роду/колективу). Така смиренність, якщо не являється вираженою природною якістю особи, може бути досягнено у різні способи або їх сполучення:
    • психологічними прийомами і практиками (керування емоціями, володіння собою, безконфліктне спілкування)
    • зміною кола спілкування, обмеженням або збільшенням числа контактів (у залежності від типу особистості і конкретної ситуації)
    • незалежністю і автономністю способу життя, див. Спосіб життя
    • неврологічною терапією, психотерапією, психокорекцією

До додаткових прийомів, які виробляють стан спокою, можна віднести деякі практики релігій Південно-Східної Азії (буддизму, джайнізму, індуїзму): медитацію, йогу та інші. Для зняття надлишкової агресії можна успішно застосовувати різноманітні види неконкурентної фізичної активності (від тренування і зміцнення здоров'я до будь-якої творчої фізичної праці).

Засоби захисту

Засоби захисту від фізичної агресії можна умовно розділити на два типи за результатом дії:

  1. погіршення стану нападника – дає швидкий результат, але негативні довгочасні наслідки (приклади: холодна та вогнепальна зброя)
  2. покращення стану нападника – дає повільний результат, але позитивні довгочасні наслідки (приклади: смирення, освіта, навчання)

Дії, про які піде мова далі, відносяться до першого типу: вони знесилюють агресора фізично й морально. Але, в той же час, намагаються зробити це бережно по відношенню до його життя і здоров'я – наскільки це можливо.

Індивідуальні засоби захисту

  • єдиноборства, орієнтовані на захист (айкидо, самбо (не бойове) тощо)
  • індивідуальні спецзасоби (перець, газ, світло, звук тощо)
  • технічні засоби: веб-камери, маяки/трекери, сигналізації будь-якого типу та призначення (людина/тварина, дім/двір/офіс, дороги/ділянки), відлякувачі (акустичні та інші)
  • ммеханічні засоби пасивного захисту (замки, огорожі, перешкоди тощо)
  • опубліковування/розголошування
  • переїзд/еміграція

Колективні засоби захисту

Перелік досліджень, розробок та зразків нелетальних засобів захисту докладно відображено у звітах:

  1. European Working Group on Non-Lethal Weapons (1998 - )
  2. Bradford Non-Lethal Weapons Research Project (1997-2007)

Не являються у повному розумінні ненасильницькими ініціативами, оскільки в значній частині випадків:

  • проєктуються як зброя, а не засіб захисту – в наслідку можуть використовуватися для нападу
  • не являються гарантовано нетравмуючими і несмертельними
  • основний замовник і спонсор розробок – держава (неможливо контролювати, можуть і будуть застосовуватися для репресій)
  • розробляються в тих же місцях і тими ж спеціалістами, що й традиційні види озброєнь (відсутність довіри)

Додатково - пасивний захист (укриття та інфраструктура для них). Окремо – місця ув'язнення, див. Освіта і виховання.

Освіта і виховання

Увага Найважливішою складовою будь-якого мирного навчального процесу являється, поза іншим, формування в учнів почуття відторгнення і несприйняття офіційно використовуваних силових засобів і способів захисту. "Мирна освіта", що допускає застосування узаконеного насилля, фактично обманює і дезорієнтує своїх учнів – замість того, щоб формувати в них стійкий ненасильницький світогляд.

Педагогічну діяльність (включаючи методологію, підготовку і сам процес), спрямовану на виховання мирного співіснування, можна умовно віднести до двох крупних вікових груп, а також окремій групі осіб з девіантною поведінкою:

  1. Діти. Форми навчання:
    • найменш ефективні – разові заняття (уроки доброти, прощення, толерантності, вдячності)
    • ефективні – регулярні практичні заняття з педагогом-психологом (розвивати емпатію, долати роздратування, відпрацьовувати навички мирного рішення спірних ситуацій)
    • найбільш ефективні – комплексні програми/методики/системи (педагогіка Монтессорі, скандинавська система освіти тощо)
  2. Молодь та дорослі. Формат навчання – курси/тренінги/воркшопи/семінари:
  3. Потенційно асоціальні особи. Виховання й корекція поведінки (Нільс Крісті та інші)

Перспективний напрямок – адаптація колишніх силовиків, включаючи їх мирну комплексну соціалізацію і безпосередню участь у допомозі людям, що постраждали від їхніх дій.

Закони та право

Жодна з перерахованих нижче ініціатив не являється "ненасильницькою" у повному значенні цього слова, оскільки будь-яке право спирається на силовий ресурс для свого захисту. Тим не менше, у якості перших кроків:

  1. Застосування актуальних форм оподаткування та податкового спротиву:
    • "податковий суверенітет" – сполучення механізмів Voluntary taxation та Tax choice , що передбачає можливість вибору фізичною особою конкретних податків (або їх категорій) для сплати, аж до повної відмови. Обсяг отримуваних державних послуг при цьому відповідає сумі та категорії сплачених податків. Це дозволяє виключити утримання силового блоку та супутних сегментів промисловості, науки та освіти витрат конкретної особи (а також інших неприйнятних видів витрат).
    • відмова забезпечення силового блоку в межах плинної системи оподаткування (у випадку, коли можна явно виділити дану частину витрат у загальній сумі податків), див. Свідома відмова від сплати військових витрат
    • формування мирного податкового фонду з коштів платників податків, див. там же
    • реалізація механізму мирного податку за аналогією з АГС (альтернативною громадянською службою), див. Альтернативний мирний податок
  2. Обмеження силовиків за безпосередніми обов'язками, екіпіруванню та озброєнню. Приклади обмежень: 18 країн світу , в яких поліція не носить вогнепальної зброї (включаючи Норвегію, Велику Британію, Ірландію, Ісландію, Нову Зеландію), а також Коста-Рика: 70 років без армії.
  3. Вільна відмова від громадянства, призначеного при народженні. Приклади вдалого (США) та невдалого (РФ) кейсів. Вихід із громадянства без гарантій набуття іншого громадянства фактично не може бути здійсненим, якщо держава підписала чи орієнтується на Європейську конвенцію про громадянство та/або Конвенцію ООН про скорочення безгромадянства.
  4. Захист прав людей, які свідомо відмовляються від військової служби за переконаннями віри і совісті. Місцеві юридичні агентства та спеціалізовані некомерційні організації (за наявністю відповідної законодавчої бази в державі) чи політичні представники, активісти та преса (за відсутності такої бази).

А також поступова відмова від розвитку інститутів, зміцнення яких послаблює духовну близькість між людьми і віддаляє їхню духовну єдність:

  • інституту демократії як форми громадського впорядкування, що породжує образу, обурення та роздратування (аж до відкритої злоби) у меншості, що мусить підкорятися рішенню більшості;
  • інституту влади, поточні повноваження якої (відправляти людей на вбивство) повинні бути згорненими до адміністративно-господарських функцій, а рішення – носити виключно рекомендаційний характер;
  • інституту права, що намагається законами замінити любов.

Тенденції, вказані вище, можна обмежено спостерігати в масштабах невеликих спільнот, сформованих під впливом віри, ідеї або природним шляхом, див. Спосіб життя.

Просвіта

Стійкі продукти просвіти ХХІ століття, орієнтовані на знайомство з історією ненасилля (початковий етап) та його сучасними тенденціями (основний етап):

  • література, що відкриває нові імена й підходи до ненасилля (книги та публікації Center for Global Nonkilling , бібліотека Поза насиллям та інше)
  • регулярна преса та інтернет-видання (бюлетені громадських організацій, довідник Толстой-центру тощо)
  • відео- та аудіоконтент (телепередачі, Youtube, підкасти)

Економіка та бізнес

Ефективне вирішення задачі масової соціально-економічної зайнятості для чоловіків активного складу:

  • з потребою фізичного самовираження
  • з потребою володіння атрибутами поваги/визнання та власної значимості
  • з потребою в лідерстві та/або владі
  • з нахилом до об'єднання у групи, улаштовування в ієрархію, підкоренню наказам

Приклади зайнятості:

  1. громадянська оборона (безкровними засобами, див. Засоби захисту)
  2. будівництво, ремонт, обслуговування житлового та нежитлового фонду, інфраструктури
  3. громадянський захист та рятувальні служби (попередження та ліквідація наслідків НС)
  4. організація допомоги дітям, хворим, літнім
  5. освоєння ресурсів та територій
  6. артілі ручної праці тощо

Розв'язання конфліктів

Миротворчість має справу з конфліктами, в основі яких, як правило, лежать дуже низькі причини: заздрість, марнославство, почуття національної першості тощо. Тому ключовою навичкою миротворця буде – не піддаватися гніву та відчаю, коли він щодня стикається з людськими вадами та слабкостями.

В той же час, навіть досвідчений миротворець не може гарантувати, що своїм посередництвом (а іноді усього лишень присутністю) він не створить, не спровокує або не закладе основу для інших, можливо ще більших і страшніших, негараздів. Тому в реальному житті миротворчість частіше за все зводиться до вирішення конфліктів "зараз і тут" – без гарантій того, що вони не повторяться знову.

  1. Практична конфліктологія. Відпрацювання та застосування навичок вербальної та фізичної взаємодії (джерела: життєвий досвід, талант, спеціальна підготовка):
    • розвиток навички смирення (див. Смиренність та доброта) у навичку мирного розв'язання побутових суперечок, претензій та протиріч
    • конфліктологія в колективах (психологи/конфліктологи/фасилітатори/медіатори, приклад підготовки Deep Democracy Institute )
    • глобальна конфліктологія:
      • волонтери та спеціалісти "польової" роботи в регіональних конфліктах (приклад підготовки Nansen Center , приклад участі Unarmed Civilian Protection )
      • дослідницька діяльність з вироблення стратегій розв'язання конфліктів (The Åland Islands Peace Institute та інші)
  2. Дистанційний вплив. Наявність та застосування здібностей невербального/метафізичного впливу або відбиття негативного впливу (передбачення на основі наявних відомостей про безконтактні впливи).
  3. Духовна допомога. Прояв будь-якого виду впливу як результат духовної допомоги та підтримки згори, включаючи розв'язання конфліктів без участі сторін.

Спосіб життя

Увага Будьте обережні з будь-якими соціальними групами та особами, які покладають свою віру, погляди та ідеали вище доброти та милосердя; які дотримуються однобічної доброти (спрямованої тільки на самих членів колективу); які являються надзвичайно "медійними" або, навпаки, наглухо закритими.

Співтовариства, побудовані на принципах автономії, ненасилля, аскези/помірності/невибагливості та дистанції від спокус:

  1. духовно-практичний напрямок: толстовці, община Едіна Балу та інші
  2. релігійно-практичний напрямок: аміші, меноніти, духобори, квакери, община Лапкіна та інші
  3. мешканці територій та населених пунктів, серед яких природно склався мирний спосіб життя (та відповідний світогляд), див. історичні приклади
  4. інші общини, групи, родини, самітники

Вийнятки

Володіють ознаками ненасильницьких ініціатив, та не увійшли до цього переліку (натисніть на елемент списку, щоб дізнатися, чому):

Правозахист та адвокатська діяльністьВ основі захисту прав громадян будь-якої держави лежать силові методи, а будь-яке "цивілізоване" судове рішення виконується, головним чином, через перспективу покарання за непослух, а не з причини довіри та поваги між людьми.
Антивоєнні ініціативи (пацифізм)Залишають осторонь саму проблему забезпечення безпеки узаконеними погрозами, каліченням та вбивством людей (армія, поліція, спецслужби, юстиція та інші). Носять, здебільшого, символічний характер, не запобігаючи вбивствам ні локально, ні системно, рідко призводячи до появи конкретних миротворчих програм і продуктів.
Ненасильницький спротивУкрай рідко має відношення до бажання забезпечити захист без вбивств. Частіше виявляє себе не тоді, коли люди застосовують насилля до когось іншого, а коли стає погано їм самим.
Міжнародна та національна політикаВеличезна кількість кейсів, що вимагають кваліфікованої оцінки й аналізу наслідків - для того, щоб однозначно вважатись "дійсно мирними рішеннями". Регулярне використання силового ресурсу.
Медичні та гуманітарні місіїУсунення наслідків конфліктів, а не причин (аж до заборони їхнього обговорення). Тісна співпраця зі збройними силами, навчання їх та інструктаж.